Як мита США впливають на фінансові ринки
Нова торгова політика США 2025 після повернення Трампа: вплив на світові ринки
Тарифы 2025: масштаб и сравнение с предыдущими
Після повернення до Білого дому за підсумками виборів 2024 року Дональд Трамп розпочав агресивну протекціоністську тарифну кампанію, яка за масштабами перевершила навіть торгову війну США–Китай 2018–2019 років.
У першому кварталі 2025 року адміністрація оголосила серію нових мит, що охоплюють майже всіх зовнішньоекономічних партнерів США. З 5 квітня 2025 року набули чинності такі заходи:
- 10% універсальне імпортне мито на більшість іноземних товарів, включно з продукцією ЄС, Японії, Канади, Південної Кореї. Це перший випадок застосування тарифу на весь імпорт США (у 2024 році його обсяг перевищив $4 трлн) [Reuters].
- 25% додаткові мита на стратегічні категорії: автомобілі, електроніку, напівпровідники, побутову техніку, металопродукцію. Білий дім заявив, що автопром, фармацевтика і мікрочипи мають критичне значення для національної безпеки США [Reuters].
- 50–60% підвищені тарифи для країн із «недобросовісною торгівлею»: Китай, Мексика, Вʼєтнам, Таїланд. Загальне тарифне навантаження на китайський імпорт зросло до 125–145%, що наближається до рівнів Великої депресії [Reuters, China‑Briefing].
- Для Канади та Мексики встановлені мита до 25%, зокрема 10% на енергоресурси з Канади. Частину заходів відкладено відповідно до умов USMCA [WhiteCase.com, Trade Compliance Resource Hub].
- Секторальні мита на метали: з 12 березня 2025 року — 25% на сталь і алюміній із ЄС, Японії, Південної Кореї; з червня 2025 року — окремі металопродукти обкладені 50% митом. Це — «симетрична відповідь» на мита інших країн: Індії (~17%), Китаю (7,5%), ЄС (~5%) [Reuters, Trade Compliance Resource Hub].
- Автомобілі: з 3 квітня 2025 року — 25% мито на весь імпорт іноземних авто (включно з електрокарами і запчастинами). Виняток — товари, що відповідають нормам USMCA [WhiteHouse.gov, Trade Compliance Resource Hub].
Ретроспектива 2018–2019 років:
- Під час першого терміну Трампа було запроваджено 25% мита на китайський імпорт обсягом близько $300 млрд. Частину тарифів згодом знизили до 10% в рамках реалізації угоди «фаза 1» [Reuters].
- Активовано індивідуальні мита 25% на сталь та 10% на алюміній згідно з розділом §232 — ці заходи були націлені на ключові категорії імпорту [Reuters].
- Адміністрація Байдена (2021–2024) не впроваджувала нових масштабних тарифів, але не скасувала вже чинні мита. У 2024 році дію тарифів на китайський імпорт було розширено ще на $18 млрд [Reuters].
Ключові події 2025 року:
- «Day of Liberation» (2 квітня): оголошено національну надзвичайну ситуацію через торговий дефіцит у $1,2 трлн, запущено механізм IEEPA, з 5 квітня запроваджено базове 10%-е мито, а з 9 квітня — додаткові ставки до 50% для близько 57 країн [Reuters].
- Під гаслом «reciprocal tariffs» (дзеркальні тарифи) практично всі країни стали мішенню американських тарифів [Wikipedia – Liberation Day tariffs], [Reuters].
- Указ Executive Order 14245 запровадив 25%-е «вторинне санкційне» мито на товари з країн, які закуповують нафту або газ у Венесуели — тариф став інструментом зовнішньої політики США [AP News], [Wikipedia – Liberation Day tariffs].
- Відмова від помірної стратегії «брудних 15%»: Трамп публічно заявив «Почнемо з усіх країн, а там побачимо», обравши максимальне охоплення тарифами одразу [The Guardian].
Реакція фінансових ринків США
Ринки вкрай болісно відреагували на тарифний бліцкриг Трампа:
Акції
- Ще в березні 2025 року на тлі очікувань введення мит індекс S&P 500 перейшов у фазу корекції, знизившись більш ніж на 10% від піку. Зокрема, з 3 по 10 березня він втратив до 10,1%, а також у мінус пішли Nasdaq і Russell 2000 [barrons.com].
- Після введення тарифів 2–3 квітня 2025 року ринки обвалилися: S&P 500 впав приблизно на 4,9%, Nasdaq — на ~5,97%, Dow Jones — майже на 4% за один день. Це стало найбільшим одноденним падінням із 2020 року [reuters.com, bloomberg.com].
- Особливо постраждали компанії, чутливі до торговельних бар'єрів: Tesla втратила близько 8% капіталізації, Nvidia — 6%, Apple — 4%. GM і Ford подешевшали на 6–7% через підвищення мит на імпортні деталі [businessinsider.com, cnbc.com].
- Індекс волатильності VIX підскочив вище 26, що сигналізує про екстремальний рівень невизначеності [marketwatch.com].
Облігації та монетарна політика
- Доходність 10-річних казначейських облігацій США знизилась з 4,5% до 4,2% у березні 2025 року, що відображає втечу інвесторів до захисних активів [bloomberg.com].
- Крива прибутковості вирівнялася. За даними [reuters.com], представники ФРС назвали тарифний шок одним із найпотужніших за десятиліття і переглянули прогнози інфляції та ВВП.
- Фахівці Федерального резервного банку оцінили, що тарифи додадуть +0,3 в.п. до інфляції на товари (без урахування продуктів харчування та енергоносіїв) [wsj.com].
Валютний ринок / Risk-off
- Долар США ослаб проти «валют-притулків». Курс USD/JPY знизився більш ніж на 1% за день — найбільший рух з 2024 року. Швейцарський франк (CHF) аналогічно зміцнився. Індекс DXY втратив близько 0,7% протягом першого тижня після анонсу тарифів, а до кінця травня — 4,4% від початку квітня [investing.com, fxstreet.com].
- Австралійський (AUD) та канадський долар (CAD) подешевшали на 1–1,5% через побоювання скорочення глобального попиту на сировину [reuters.com].
- Китайський юань залишався стабільним — аналітики вважають, що Пекін стримував девальвацію, щоб стабілізувати зовнішньоторговельну ситуацію [scmp.com].
Поведінка інвесторів
- До середини травня індекс S&P 500 повністю відновився та вийшов у плюс з початку року, а в кінці червня оновив історичний максимум [marketwatch.com, cnbc.com].
- Різкий приплив капіталу в корпоративні облігації, особливо з інвестиційним рейтингом. Кредитні спреди скоротилися до 80 б.п. — майже до мінімумів кінця 1990-х [reuters.com].
- Роздрібні інвестори зіграли ключову роль: скупка на падіннях сприяла відновленню ринку. За даними [businessinsider.com], вони інвестували понад $270 млрд з початку року, і приплив може сягнути $360 млрд до кінця 2025 року.
Загалом первинна реакція ринку на тарифну ескалацію 3–4 квітня 2025 року характеризувалася панічним відходом від ризику. Нижче наведено короткий огляд руху ключових активів у ці дні:
Сегмент ринку | Реакція / Зміна (3–4 квітня 2025) |
Фондовий ринок США | Індекс S&P 500 впав на −4,88 % 3 квітня; загальне дводенне зниження склало ≈ 10,5 %. Dow Jones втратив 1 679 пунктів (≈ −3,98 % 3 квітня), далі ще −5,5 % 4 квітня. Nasdaq знизився на −5,97 % — один із найбільших обвалів з 2020 року [reuters.com, investopedia.com, en.wikipedia.org]. |
Технологічний сектор | Акції Tesla подешевшали на 7–8 % (до торгів 2 квітня), Nvidia та Apple — на 6 % і 4 % відповідно через зростання очікуваних витрат [reuters.com]. |
Автовиробництво США | GM та Ford втратили 6–7 % після оголошення 25%-го тарифу на авто та запчастини [reuters.com]. |
Європейські акції | DAX впав на ≈ 3,1 %, Euro STOXX 600 — на 2–2,6 % за день та ≈ 8 % за тиждень [theguardian.com]. |
Азійські ринки | Nikkei 225 (Японія) ↓ ≈ 2,8 %, Hang Seng ↓ ≈ 3,4 %; індекси SSE та SZSE (Китай) наблизились до корекції [en.wikipedia.org]. |
Золото (спот) | Пробиття $3 167/унція 3 квітня, зростання вище $3 300 до середини місяця [reuters.com]. |
Нафта (Brent) | Brent впала на 6,5–7 %, досягнувши $65–69/барель до кінця першого тижня квітня [reuters.com]. |
Bitcoin та криптовалюти | BTC зріс на ≈ 4 % зранку 3 квітня, далі впав на ~2 %. 5–6 квітня — спад з ~$83k до ~$74k, потім відновлення вище $80k після тарифної паузи 9 квітня [investopedia.com, en.wikipedia.org]. |
Валюти-укриття / DXY | JPY укріпилася на ≈ 1,4 %, CHF — на 1 %. Індекс DXY знизився на −0,7 % (3 квітня) і на −4,4 % до кінця травня [theguardian.com, en.wikipedia.org]. |
Сировинні валюти | AUD, CAD, NZD знизилися на 1–1,5 % через падіння цін на сировину та втечу від ризику [en.wikipedia.org]. |
Очікування щодо ставки ФРС | Ф'ючерси Fed Funds показували понад 60 % ймовірності зниження ставки у другому півріччі 2025 р. Доходність 10-річних облігацій США знизилась до ≈ 4,2 % [en.wikipedia.org]. |
Такий масштабний обвал на початку квітня 2025 року показав, що фінансові ринки сприймають тарифи як серйозну загрозу рецесії. Падіння ключових індексів на 5–6% за день порівнювали з шоком після банкрутства Lehman Brothers та початком пандемії 2020 року. Для порівняння: у 2018 році, під час першої торговельної війни з Китаєм, S&P 500 впав сумарно на ~5%, а до кінця року — майже на 20% через поєднання тарифного тиску та жорсткої політики ФРС.
2–4 квітня 2025 року індекси обвалилися: S&P 500 втратив загалом понад 10%, Nasdaq Composite — майже 12%, Dow Jones — понад 9%, що стало найбільшим двохденним падінням з 2020 року [reuters.com, investopedia.com, en.wikipedia.org].
Однак вже у другій половині квітня та у травні почалося відновлення. Як і в попередніх циклах, учасники ринку почали враховувати можливість пом’якшення риторики Білого дому та паузи у найжорсткіших заходах. Так, з середини квітня частину тарифів було відкладено або призупинено, а переговори з ключовими партнерами відновлено [reuters.com, bloomberg.com].
Завдяки цим очікуванням, а також активній скупці просілих акцій з боку роздрібних інвесторів, розпочався відскок. За даними Barclays, вже до кінця травня індекс S&P 500 зріс на 4% вище рівня до введення тарифів, а європейський Euro STOXX 600 вийшов у плюс приблизно на 2% з початку квітня [businessinsider.com, ft.com].
Золото, після короткострокового стрибка вище $3 300/унція, стабілізувалося у діапазоні $3 200–3 300, а індекс долара DXY припинив падіння й утримувався близько рівня 104 [reuters.com, investing.com].
Хоча волатильність на ринках залишається підвищеною (індекс VIX у липні тримається на рівнях 21–23), гостра фаза паніки змінилася відносним затишшям. Інвестори та аналітики тепер зосереджені на ймовірності апеляцій до Верховного суду щодо легітимності тарифів, а також на потенційних контрзаходах з боку Китаю та ЄС.
Відповідні заходи країн і наростаюча глобальна торгова війна
Рішення США підвищити тарифи майже проти всього світу викликало миттєву реакцію великих економік. Уже після 3–4 квітня уряди активізували дзеркальні заходи та звернення до СОТ, що перетворило тарифну ескалацію на поточний глобальний торговельний конфлікт.
Китай
- У відповідь на тарифи США Китай 4 квітня ввів 34% мито на всі товари зі США, збільшивши загальний рівень відповідних тарифів до 84–125 % для ключових категорій: сільгосппродукція, автомобілі, нафта, СПГ, напівпровідники [investopedia.com], [hklaw.com], [wikipedia.org].
- Додатково введено адміністративні бар’єри — посилені перевірки американських компаній, обмеження у держзакупівлях, експортні контрзаходи (чорні списки, контроль за рідкоземельними металами) [politico, hklaw.com].
Європейський Союз
- Брюссель підготував відповідь: мита до 25–30 % на американський імпорт загальною вартістю до €93 млрд, включаючи сільгосптовари, алкоголь (зокрема бурбон — до 50 %), текстиль і мотоцикли [Reuters].
- ЄС подав скаргу до СОТ і розглядає підтримку експортерів, диверсифікацію ринків, посилення торговельних зв’язків з Китаєм [The Guardian, Reuters].
- Наприкінці липня ЄС узгодив із США угоду: граничне мито знижено до 15 % на більшість товарів, при цьому зберігаються тарифи до 50 % на сталь і алюміній [Reuters]; це стало альтернативою запропонованому Трампом 30%-му сценарію [FT, AP].
- Однак стратегічний спротив зберігається — Франція назвала угоду «капітуляцією» [FT].
Канада та Мексика
- Канада ініціювала процедури СОТ вже 7 квітня і ввела 25%-ні тарифи на американські товари на $20,6 млрд з планом розширення до $86 млрд [Wikipedia].
- Мексика відповіла митами на агропродукцію та промисловість. Обидві країни домовилися про пом’якшення частини реакцій в обмін на поступки США з питань міграції та безпеки кордону в рамках USMCA [Reuters, Wikipedia].
- Економічні моделі прогнозують падіння ВВП Мексики на 2–3 % (до 4% у разі повної торговельної ізоляції), для Канади — втрати трохи нижчі (~2%). Інфляція зросла на 0,5–0,7 в.п.
Японія та Південна Корея
- Японський уряд пригрозив дзеркальними тарифами, але віддав перевагу переговорам.
- Південна Корея посилила субсидії для автоконцернів і переглядає стратегію співпраці зі США, якщо тарифи залишаться. Банк Кореї оцінив падіння частки експорту до США з ~13% до ~9,7%, але ситуація залишається нестабільною [Wikipedia].
Інші країни та СОТ
- По всьому світу активізувались скарги до СОТ. Туреччина, Бразилія та інші країни вводять точкові тарифи і переглядають квоти на товари зі США — багато хто побоюється ефекту доміно [wikipedia.org].
Топ‑5 секторів економіки США, які постраждали від відповідних тарифів (квітень–травень 2025)
Місце | Сектор США | Країни-відповідачі | Наслідки для США |
1 | Сільське господарство | Китай, ЄС, Мексика | Тарифи на кукурудзу, сою та м'ясо → експорт падає на 15–20%. Запаси зростають, прибутки фермерів знижуються |
2 | Автомобільна промисловість | ЄС, Канада, Японія | Мита до 25–30% → падіння експорту, іноземна підтримка конкурентів підриває позиції GM, Ford, Stellantis |
3 | Високі технології | Китай, ЄС | Обмеження на держзамовлення, посилений контроль → IBM, Microsoft, Apple втрачають закордонні проєкти |
4 | Енергетика (нафта і СПГ) | Китай | Тарифи 10–15% на американські енергоносії → зниження попиту, тиск на ціни WTI |
5 | Алкоголь і споживчі товари | ЄС, Канада | Мита до 50% на бурбон, Harley, джинси → експорт скорочується, малий бізнес зазнає збитків |
США зіткнулися з глобальною хвилею контрзаходів — від Пекіна до Брюсселя й Оттави. Відповідні мита та адміністративні бар'єри боляче вдарили по ключових галузях США: аграрному сектору, автопрому, ІТ та енергетиці. Це посилило тиск на внутрішній ринок і змусило шукати нові експортні ланцюги.
Економічні наслідки та поточна ситуація (кінець липня 2025 року)
США: інфляційний тиск, уповільнення зростання, невизначеність
- За даними Budget Lab при Єльському університеті, середній рівень тарифів у США досяг 16,9–17,9%, що викликає зростання цін на споживчі товари на 1,7–2,0%. Середні втрати домогосподарства — $2 300–2 700 на рік [budgetlab.yale.edu].
- Deutsche Bank відзначає: американські компанії поки що беруть витрати на себе, але в другій половині 2025 року ціни почнуть перекладатися на споживачів [nypost.com].
- Moody’s Analytics прогнозує: за збереження тарифів США можуть втратити до 5,5 млн робочих місць, рівень безробіття може досягти 7%, а ВВП знизиться на 1,7% відносно базового сценарію [moodys.com].
- За оцінкою Fitch Ratings, річне зростання економіки США знижене до 1,6% у 2025 році та 1,5% у 2026 році [fitchratings.com].
- Представники ФРС США, зокрема президент Річмондського ФРБ Томас Баркін, заявили, що тарифи одночасно підвищують інфляцію і гальмують економіку, створюючи ризик стагфляції [reuters.com].
Глобальні наслідки
- ОЕСР знизила прогноз світового зростання до 2,9% на 2025–2026 роки (раніше було 3,3%) [oecd.org].
- Аналітики Aston Business School підрахували, що торговельна війна може коштувати світовій економіці до $1,4 трлн у горизонті 12–18 місяців [ft.com].
- Fitch прогнозує уповільнення економік: Китай — до 4,6%, ЄС — до 0,8%, Канада — до 0,9%, Мексика — до 1,1% [fitchratings.com].
Монетарна політика та ринки
- ФРС поки що не змінює ставку, але ринок очікує можливого зниження у разі поглиблення рецесійних ризиків [bloomberg.com].
- На фоні тарифної невизначеності інвестори йдуть у золото, облігації та захисні валюти. Індекс волатильності VIX тримається вище 26 пунктів з квітня [cnbc.com].
Підсумки
На кінець липня 2025 року світ досі балансує на межі нової ери протекціонізму. Торговельна політика США під час другого терміну Дональда Трампа залишається найагресивнішою за останні десятиліття та вже викликала масштабну відповідь з боку провідних економік світу.
Волатильність на фінансових ринках залишається високою, хоча інвестори зберігають надію на дипломатичне вирішення конфлікту.
Економічне зростання у США сповільнилося, інфляція прискорилася, а фінансове навантаження на споживачів продовжує зростати — за даними Yale Budget Lab, середні втрати домогосподарства від тарифів становлять $2 300–2 800 на рік [budgetlab.yale.edu].
Світовий ВВП також перебуває під тиском: ОЕСР знизила прогноз на 2025–2026 роки до +2,9%, а Fitch попереджає про можливе зниження до +2,3% у разі ескалації [reuters.com, fitchratings.com].
Майбутнє залежить від подальших дій Вашингтона. Пом’якшення тарифної політики може повернути відносну стабільність і спровокувати раллі на ринках. Але якщо конфронтація продовжиться, наслідки можуть бути співставними з рецесійними сценаріями початку 1980-х або навіть Великої депресії.
У цих умовах уряди й корпорації по всьому світу діють у режимі "тарифної тривоги", а будь-які заяви з Білого дому продовжують формувати короткострокову динаміку на глобальних ринках.
США знову стали головним джерелом невизначеності в світовій економіці — і саме від Вашингтона залежить, чи переросте ця криза у повномасштабний глобальний переділ торговельних зв’язків.
Відмова від відповідальності:
Матеріал наведено виключно для інформаційних цілей. Думки й прогнози відображають позицію авторів на момент публікації та можуть змінюватися. Інформація базується на відкритих джерелах, проте її точність і повнота не гарантовані. Стаття не є інвестиційною рекомендацією — ви користуєтесь нею на власний ризик.
Спробуйте
онлайн-термінал Libertex
Почати торгуватиІнвестуйте в будь-які активи безплатно та без ризиків. Вдосконалюйте торгові стратегії з віртуальними 50 000 $.
Получайте первыми торговые сигналы, аналитику и актуальные новости!
У Forex Club Libertex есть свое дружественное сообщество трейдеров с ежедневной активностью.
Подписывайтесь на Telegram